Інструкція із застосування препарату Кетонал®
Загальна інформація
Препарат Кетонал® є нестероїдним протизапальним засобом (НПЗЗ), який застосовується для зняття болю, зниження запалення та жару. В основі дії препарату лежить блокування ферментів циклооксигенази (ЦОГ-1 та ЦОГ-2), що сприяє зменшенню синтезу простагландинів — біологічних активних речовин, що беруть участь у запальних та больових процесах.
Форма випуску
| Назва форми | Опис | Код АТХ |
|---|---|---|
| Таблетки пролонгованої дії 150 мг | Круглі, білого кольору, двояковипуклі, з рискою для розділення. | M01AE03 |
Кількість у пачці: 20 таблеток.
Класифікація за фармакологічними групами
- Код АТХ: M01AE03
- Група: НПВС (нестероїдні протизапальні засоби)
- Діюча речовина: кетопрофен
- Фармакотерапевтична група: НПВП (нестероїдні протизапальні засоби)
Фармакодинаміка
Кетопрофен є активним інгбітором ферментів ЦОГ-1 та ЦОГ-2, що відповідають за утворення простагландинів, що сприяють запаленню, болю та лихоманці. При цьому препарат також частково пригнічує липооксигеназу, що зменшує синтез біологічно активних лейкотриєнів і брадикинину. В результаті застосування Кетоналу зменшується запалення, болючі відчуття та жар, при цьому він не чинить негативного впливу на стан суглобового хряща. Під час лікування зменшується чутливість нервових закінчень до больових імпульсів.
Показання до застосування
- Симптоматична терапія болю: головний, мігрені, невралгії, тендинітах, бурситах, міалгіях, артралгіях.
- Запальні процеси та больовий синдром при: ревматоїдному артриті, серонегативних артритах (анкілозуючий спондиліт, псоріатичний артрит, реактивний артрит), подагрі, псевдоподагрі, остеоартрозі, остеохондрозі.
- Посттравматичний та післяопераційний біль: у тому числі з ознаками запалення та підвищеною температурою.
- Біль при онкологічних захворюваннях.
- Альгодисменорея (болючі менструації).
Спосіб застосування, курс та дози
Внутрішньо
Дозу та частоту застосування встановлює лікар індивідуально залежно від показань та форми препарату. Зазвичай рекомендується:
- Побічна доза: 150 мг на добу, розподілена на кілька прийомів, максимальна добова доза не перевищує 200 мг.
Ректально
- По 100 мг 1-2 рази на день.
Парентерально (в/в або в/м)
- Разова доза становить 100-200 мг. Частота введення залежить від клінічних показань.
При застосуванні внутрішньо таблетки слід ковтати цілком, запиваючи достатньою кількістю рідини. Максимальна добова доза — 200 мг.
Лікарські взаємодії
- З іншими НПЗП — не рекомендується через високий ризик гастроінтестинальних кровотеч та ушкоджень слизової оболонки ЖКТ.
- З антикоагулянтами (гепарин, варфарин), антиагрегантами (клопідогрел, тікорабан) — підвищується ризик кровотеч.
- З літієм — можливе підвищення концентрації літію у плазмі, що може спричинити токсичність.
- З метотрексатом — підвищується гематологічна токсичність. Необхідний контроль крові.
- З діуретиками, інгібіторами АПФ, АРА II — можливе зниження функції нирок, особливо при дегідратації.
- З серцевими глікозидами, блокаторами кальцієвих каналів — можливе підвищення концентрації в крові.
- З селективними інгібіторами серотонінової реабсорбції (СІОЗС) — ризик кровотеч.
- З тромболітиками — підвищується ризик кровотеч.
Протипоказання
- Гіперчутливість до кетопрофену, саліцилатів або інших НПЗП.
- Алергічні реакції на препарати цієї групи, бронхіальна астма, поліпоз носа або непереносимість ацетилсаліцилової кислоти.
- Язва шлунка або дванадцятипалої кишки в стадії загострення.
- Гемофілія та інші порушення згортання крові.
- Тяжка печінкова або ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв).
- Гостра серцева недостатність.
- Період після аортокоронарного шунтування.
- Період вагітності у III триместрі та грудне вигодовування.
- Дитячий вік до 15 років.
Особливі вказівки
- При тривалій терапії необхідно періодично контролювати кров, функцію печінки та нирок.
- У хворих з ризиком розвитку гастротоксичності рекомендується застосовувати мінімальні ефективні дози.
- З обережністю призначати пацієнтам з історією гастриту або виразкової хвороби, а також хворим з порушеннями функції нирок чи серця.
- Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Можуть спостерігатися сонливість, головокружіння, порушення зору.
Застосування у пацієнтів з порушеннями функцій
При порушеннях функцій нирок
Протипоказано застосовувати при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 30 мл/хв). У разі легких та помірних порушень необхідно контролювати функцію нирок, застосовувати з обережністю.
При порушеннях функцій печінки
Протипоказано при вираженій печінковій недостатності. У разі легких порушень застосовувати з обережністю, контролюючи печінкові показники.
Умови реалізації
Препарат доступний за рецептом лікаря.
Застосування у пацієнтів похилого віку та дітей
Пожилі пацієнти
З обережністю, під контролем лікаря через підвищений ризик побічних ефектів.
Діти та підлітки
Застосовувати не рекомендується у віці до 15 років.
Міжнародна класифікація хвороб (МКБ)
- G43 — Мігрень
- M02.3 — Болезнь Рейтера
- M05 — Серопозитивний ревматоїдний артрит
- M07 — Псоріатичні та ентеропатичні артропатії
- M10 — Подагра
- M13.9 — Артрит неуточнений
- M15 — Полиартроз
- M19.9 — Артроз неуточнений
- M25.5 — Біль у суглобі
- M42 — Остеохондроз хребта
- M45 — Анкілозуючий спондиліт
- M47 — Спондилез
- M54.1 — Радикулопатія
- M54.3 — Ішіас
- M54.4 — Люмбаго з ішіасом
- M65 — Синовіти та теносиновіти
- M70 — Захворювання м’яких тканин, пов’язані з навантаженням, перевантаженнями
Побічні дії
Можуть виникати різні побічні реакції, зокрема:
- З боку крові: геморагічна анемія, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, порушення функцій кісткового мозку (рідко).
- З боку імунної системи: анафілактичні реакції (рідко).
- З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, депресія, парестезії, судоми (рідко).
- З боку зору і слуху: шум у вухах, зниження слуху, порушення зору (рідко).
- З боку серцево-судинної системи: тахікардія, підвищення артеріального тиску (рідко).
- З боку дихальної системи: бронхоспазм, обострення астми, риніт (рідко).
- З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювота, диспепсія, гастрит, пептична виразка, кровотечі та перфорації — дуже рідко.
- З боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит, підвищення ферментів печінки (рідко).
- З боку сечової системи: нефрит, гематурія, острая ниркова недостатність (рідко).
- З боку шкіри: висип, кропив’янка, фотосенсибілізація, еритема, синдром Стівенса-Джонсона (рідко).