Інструкція з застосування препарату Лідевін
Загальна характеристика
Препарат Лідевін — це комбінований медикамент, який застосовується для лікування та профілактики рецидивів хронічного алкоголізму. Він має формулу, що поєднує активний компонент дисульфирам із вітамінами групи B, що сприяє підвищенню терапевтичної ефективності та зменшенню побічних ефектів.
Класифікація за АТХ та фармакологічними групами
Код АТХ | N07BB01 |
---|---|
Клініко-фармакологічна група | Препарат для лікування алкогольної залежності |
Фармако-терапевтична група | Засіб для лікування алкоголізму |
Форма випуску
Таблетки, круглі, плоскоцилиндричні, білого кольору з кремовим відтінком, з фаскою та крестообразною рискою на одній стороні. В упаковці по 10 штук у блистерах, з двома блистерами у картонній коробці.
Склад препарату
- Дисульфирам — 500 мг
- Нікотинамід (вітамін В3) — 0.3 мг
- Аденін (вітамін В4) — 0.5 мг
- Вспомогальні речовини: повидон, мікрокристалічна целюлоза, кармеллоза натрію, магнію стеарат.
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності — 3 роки.
Фармакологічна дія
Лідевін містить дисульфирам — інгібітор ферменту ацетальдегіддегідрогенази, що блокує метаболізм етилового спирту. Це призводить до накопичення ацетальдегіду у крові, що спричиняє негативні симптоми при вживанні алкоголю, такі як нудота, блювання, почервоніння обличчя, тахікардія та зниження артеріального тиску. Така реакція викликає умовний рефлекторний відразливий стан до алкоголю, що сприяє формуванню стійкої відрази до вживання спиртних напоїв.
Максимальна терапевтична дія досягається через 12 годин після прийому та триває до 10-14 днів після завершення курсу лікування. Вітаміни групи B (В3 та В4) підвищують ефективність терапії, сприяють профілактиці алкогольної нейропатії та гиповитаминозів.
Показання до застосування
- Лікування хронічного алкоголізму
- Профілактика рецидивів алкогольної залежності
Спосіб застосування, курс і дози
Препарат призначається після ретельного обстеження пацієнта, із попередженням про можливі наслідки та ускладнення терапії.
Дозування визначається індивідуально, з урахуванням стану пацієнта, зазвичай становить 125-500 мг двічі на добу. Через 7-10 днів проводять дисульфирам-алкогольну пробу: пацієнт отримує 20-30 мл 40% водки після прийому 500 мг Лідевіну. При слабкій реакції дозу алкоголю збільшують на 10-20 мл (максимум — 100-120 мл). Процедуру повторюють через 1-2 дні в стаціонарі та 3-5 днів — амбулаторно, з корекцією доз за потреби.
Подальше підтримуюче лікування — по 125-200 мг на добу протягом 1-3 років.
Передозування
В даний час випадки передозування препарату Лідевін не були задокументовані. При одночасному прийомі з алкоголем можливі порушення свідомості до коми, серцево-судинний колапс і неврологічні ускладнення. Лікування симптоматичне.
Лікарські взаємодії
- Заборонені комбінації: застосування з алкоголем — викликає реакцію непереносимості, прилив крові, еритему, блювання, тахікардію.
- Обережність при застосуванні з: ізониазидом — можливі порушення поведінки і координації; препаратами з групи нитро-5-імідазолу (метронідазол, орнідазол, секнідазол, тинидазол) — делірій і спутаність свідомості; фенитоїном — підвищення токсичності фенитоїну; варфарином — підвищення ризику кровотечі; теофіліном — уповільнення біотрансформації; бензодіазепінами — потужне посилення седативного ефекту.
Потрібна обережність при застосуванні спільно з антидепресантами та іншими медикаментами, що мають подібний метаболізм.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Лідевін заборонений до застосування під час вагітності через високий ризик розвитку ускладнень у плода та матері.
Побічні дії
- Металевий присмак у роті, неприємний запах при колостомі (сірководень), поліневрит нижніх кінцівок, неврит зорового нерва, порушення пам’яті, спутаність свідомості, астенія, головний біль, шкірні алергічні реакції.
- Можливий гепатит, особливо у пацієнтів із никелевою екземою, без хронічного алкоголізму.
- Реакції, спричинені взаємодією з алкоголем: аритмія, стенокардія, можливо — інфаркт міокарда, неврологічні порушення, дихальна недостатність, колапс, набряки мозку.
- Довгострокове застосування може викликати психози, гепатит, гастрит, обострення поліневритів.
При вживанні спиртних напоїв понад 50-80 мл 40% водки можливий розвиток важких функціональних порушень серцево-судинної та дихальної систем, набряків, судом. У таких випадках необхідна невідкладна симптоматична терапія.
Протипоказання до застосування
Абсолютні:
- Захворювання серцево-судинної системи у декомпенсованій стадії
- Неврит слухового нерва
- Глаукома
- Неврит зорового нерва
- Бронхіальна астма
- Емфізема легень
- Туберкульоз легень
- Тяжка печінкова недостатність
- Порушення кровотворення
- Цукровий діабет
- Тиреотоксикоз
- Епілепсія та судомні синдроми будь-якої етіології
- Психічні захворювання
- Язва шлунка у фазі загострення
- Захворювання нирок
- Злоякісні новоутворення
- Поліневрити різної етіології
- Вагітність
- Підвищена чутливість до компонентів препарату
Відносні: серцево-судинні захворювання у стадії компенсації, старший вік (старше 60 років), язва шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі ремісії, залишкові явища після порушень мозкового кровообігу, дисульфірамові психози в анамнезі. З обережністю — при гіпотиреозі, особливо при ризику поєднання з алкоголем.
Особливі вказівки
Перед початком лікування необхідно провести консультацію з лікарем, попередити пацієнта про небезпеку спільного вживання алкоголю або препаратів, що містять етанол, через ризик серйозних ускладнень.
Застосування при порушеннях функції нирок
Препарат категорично протипоказаний при захворюваннях нирок.
Застосування при порушеннях функції печінки
Протипоказаний при тяжкій печінковій недостатності.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом лікаря.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Обмежене застосування — старше 60 років, з урахуванням індивідуальної реактивності та стану здоров’я.
Міжнародні класифікаційні коди МКБ
F10.2 — Хронічний алкоголізм.
Додаткові відомості
Власник реєстраційного посвідчення — Laboratoire TRADIPHAR.